Ільінецька імпактна структура (Ільінецький метеорит) - Технічно-консультаційний офіс Mining ART

г е о л о г і я  -  м а р к ш е й д е р і я  -  п р о е к т у в а н н я  -  т е х н о л о г і я  -  а в т о м а т и з а ц і я  -  м е н е д ж м е н т   г і р н и ч и х   п і д п р и є м с т в
   мапа сайту     +38 (097) 575-22-07     miningArt@i.ua
Перейти до контакту

Ільінецька імпактна структура (Ільінецький метеорит)

Гірнича Вінничина > Цікавини
Сторінка ІЛЛІНЕЦЬКА ІМПАКТНА СТРУКТУРА - орієнтована на популяризацію однойменного об'єкту розташованого в Іллінецькому районі, Вінницької області України. Ми постаралися зібрати в Інтернеті та об'єднати на сторінках нашого сайту інформацію, яку можна знайти у вільному доступі. На жаль, факт падіння Ільінецького метеориту поблизу Іллінців відомий лише колу фахівців та мешканцям прилеглих сіл до місця падіння метеориту і майже невідомий широкій аудиторії. Сподіваємося, що наш ресурс виявиться корисним для всіх, кого зацікавить тема метеорного вторгнення на Землю та краєзнавців Подільського регіону і рано чи пізно але до місця падіння метеорита будуть прокладені цивілізовані туристичні маршрути.
Близько 430 млн. років тому в районі, де сьогодні розташоване село Іванки з планетою Земля зіткнулося космічне тіло діаметром 230-300 м з масою близько 40 млн.тонн. В результаті зіткнення утворився Іллінецький кратер з первинним діаметром близько 7 км і глибиною 600—800 м. Метеоритне тіло або його вцілілі залишки знаходяться на дні метеоритної воронки та перекриті товщами порід, які утворилися на місці удару метеориту. За 430 млн.років слідів від кратера майже не залишилося, але залишилися на поверхні унікальні для України гірські породи, які утворені з порід Українського кристалічного щиту (суглинки, граніти) під дією виділеної енергії величезного і потужного удару комічного тіла.
В імпактитах (гірські породи утворені в результаті удару метеориту) Іллінецького кратера виявлено підвищений, порівняно із земним, вміст нікелю, іридію, кобальту у співвідношеннях, характерних для порід, забруднених метеоритною речовиною і що найцікавіше за результатами досліджень з них були виділені мікоскопічні імпактні алмази.
Під час поїздки на місце Іллінецької імпактної структури, нами зібрано зразки еювіту, які вдалося видобути на поверхні оголень у кар'єрах. Частина зразків представлена ​​у нашій фотогалереї. Еювіт має переважно коричневий до помаранчевого колір іноді переходить у темно-коричневі до чорних кольори. Деякі зразки мають яскраво виражену мінеральну структуру із вкрапленнями мінералів властивих гранітним породам спресованим у вигляді брекчій. Ерозія поверхневих вод, процеси вивітрювання поступово руйнують еювіт залягаючий на поверхні землі на схилах балок і на природних оголеннях тому він в більшості має невисоку міцність і легко подрібнюється.
Ця загадкова печера на ділянці № 2 у кар'єрі утворилася в результаті дії людини, яка шукала алмази в оголенні еювітів та руйнівної роботи талих весняних вод. Що там усередині? Це Ви можете дізнатися подивившись нашу фотогалерею, а ще краще побувавши біля печери і особисто дізнавшись про всі ходи і переходи в глибині землі.
Імпактний (ударний) метаморфізм - процес перетворення структури та мінерального складу гірських порід у результаті падіння великих метеоритів на поверхню Землі і не має жодних генетичних зв'язків з усіма іншими типами метаморфізму.
Імпактний метаморфізм характеризується високими та надвисокими температурами та тисками, а також короткочасністю метаморфічних перетворень. Породи, що утворюються в результаті імпактонного метаморфізму, називаються імпактитами. Для них характерні такі високобарні фази як алмаз, коесит, стишовіт.
Імпактити зазвичай локалізуються у межах астроблем.
Ударний кратер на поверхні Землі називають також астроблемою (від др.-греч. зірка і грецьк. рана, тобто «зоряна рана»). Термін "астроблема" введений в 1960 Діцем.
Саму подію (удар метеориту) іноді називають імпактом або імпактною подією.
Тагамит -  существенно стекловатый аллохтонный импактит, возникающий в результате  высоких степеней плавления исходных пород и последующего значительного  перемещения и перемешивания расплава. Количество стекла в тагамитах  обычно превышает 50 - 60%; матрица породы целиком сложена  полиминеральным стеклом или продуктами его преобразования. В большинстве  случаев тагамиты формируются за счет плотных изверженных и  метаморфических пород, наследуя основные особенности их валового  химического состава.

Источник: Петрографический словарь, М. "Недра", 1981
Астроблеми є пастками або структурами, що забезпечують накопичення корисного компонента при осадонакопиченні можуть утворювати природні родовища корисних копалин. В утворених пастках накопичуються нафта і газ (відомо понад 15 родовищ у США та Канаді), прісні та мінеральні води (Калуга в Росії, Кярдла в Естонії, Логою у Білорусії, Менсон у США та ін.). В озерах та (або) морських затоках, що заповнили кратери, відбувалося утворення кам'яного вугілля (Доулун у Китаї), горючих сланців (Бовтишка, Ротмістрівка в Україні), лігніту (Рис у Німеччині), гіпсу та ангідриту (Сент-Мартін у Канаді), цеолітів (Бовтишка на Україні), бурштину (Логою в Білорусії), бентоніту, соди, фосфоритів та ін. Ряд цих родовищ успішно використовуєжтиься людством. Наприклад: нафти з астроблем у США видобувається на 16 – 20 млрд. доларів на рік.
Найцікавішими в генетичному відношенні є родовища, що сформувалися в процесі утворення самих імпактитів, диференціації (мідно-нікелеві з платиноїдами руди Садбері в Канаді) та кристалізації (алмази Папігая в Росії, Белілова в Україні та інших астроблем) розплаву. Крім того, відомі рудопрояви автогідротермальної стадії розвитку імпактного кратера. Це кварц-поліметалічні жили Сільяна (Швеція), Декейтервіла та Крукід Крику (США), родовищ Вермільйон та Ерінгтон (які залягають у породах формації Челмсфорд – заповнювального комплексу астроблеми Садбері). Сюди відносяться колчедани, ртуть, флюорит, агати та ін. матеріали, відомі в різних кратерах.
Самі імпактити (як розплавні, так і уламкові) здавна розробляються як будівельний та облицювальний камінь, матеріал для виготовлення млинів (Іллінецька структура, Україна) та для інших потреб.

За матеріалами В.І.Фельдмана
Матеріали VI Міжнародної школи з наук про землю ISES-2010
Історія пошуку
На рубежі 1960-70-х років П.І. Хавлюком в ході археологічних розвідок в Іллінецькому районі Вінницької області, поблизу сіл Жорнище та Лугова (на річці Сибок, приплив р.Соб, що впадає в Південний Буг), був виявлений стародавній кар'єр з видобутку, як вважалося, вулканічного туфу застосовуваний для виготовлення жорнів до ротацыйних млинів. У спеціалізованій літературі відкритий П.І. Хавлюком кар'єр отримав назву Іллінецького. Зафіксовані дослідником сліди кирок у виявлених стародавніх виробках, численні знахідки заготовлених жорнів та супутных выдходыв, а також майже шестиметровий шар відходів цього виробництва не залишали жодних сумнівів щодо функціонального призначення відкритого об'єкту. Його великомасштабну розробку розпочали ще у ІІІ ст. нашої ери племена черняхівської культури і потім вона тривала, ймовірно, з незначними перервами і в давньоруський час. Майже шестиметровий шар відвалів у стародавньому кар'єрі на р. Соб є загальним результатом розробки родовища протягом майже тисячі років, що припинилася лише внаслідок монголо-татарської навали, коли ця територія потрапила до зони Дикого поля. Фізичні властивості порід іллінецького кар'єру, легкість у обробці і те, що при помелі зерна вони не "засолюються", робили їх зручним матеріалом для виробництва жорнів ротацыоних млинів. Аж до монголо-татарської навали Київ був стабільним і, ймовірно, найбільшим споживачем жорен виготовлених з порід іллінецького кар'єру.

Тільки в 70-х роках минулого століття в ході спеціальної геологічної розвідки, в ході якої було проведено геологічне та петрографічне вивчення Іллінецького кар'єру, дозволило по-новому діагностувати складові породи та їх походження.
1973 року В.Л. Масатісом із ВСЕГЕЇ (Ленінград) та А.А. Вальтером з Інституту геології АН України в ході аналізу порід іллінецького кар'єру з еювіту було діагностовано Іллінецький метеоритний кратер, який утворився 400 млн. років тому внаслідок падіння великого метеориту.
Геологи - професор І. Б. Щербаков (праворуч), академік НАН України Є. Ф. Шнюков (у центрі) та професор Є. П. Гуров (ліворуч) - зайняті розбором зразків порід.

Професор Є.П.Гуров - зробив значний внесок у дослідження Іллінецької астролябії.
Масайтіс Віктор Людвігович, професор геолого-мінералогічних наук, заслужений діяч науки РФ. Завідувач відділу петрології Всеросійського науково-дослідного геологічного інституту ім. А.П.Карпінського.

ФГУП «ВСЕГЕИ»
199106, Санкт-Петербург, Средний пр., 74
Телефон: (812) 321-5706, 328-92-06
Факс: (812) 321-3023
Сайт: http://www.vsegei.ru
E-mail: vsegei@vsegei.ru  
Якщо у Вас є фотографії, статті, матеріали або особисті історії, запрошуємо до співпраці на сторінках нашого сайту. Будемо раді будь-якому виду співпраці, метою якої є популяризація унікальної події залишеної космічним "гостем" на території Іллінецького району Вінницької області.
В импактитах  Ильинецкого кратера обнаружено повышенное, по сравнению с земным,  содержание никеля, иридия, кобальта в соотношениях, характерных для  пород, загрязненных метеоритным веществом.
В 1974 г. по результатам исследований Ильинецкого кратера из тагамитов впервые были выделены коренные импактные алмазы.


Импактные  алмазы представляют собой микрополикристаллические (от 10 нм до 1 мкм), обычно  двухфазные (кубический алмаз + гексагональный лонсдейлит) минеральные  образования, возникшие в результате фазовых превращений под действием  сильных ударных волн из исходного углеродистого вещества (графит, уголь и  др.). Алмазы этого типа присутствуют в материнских (метеориты, породы  астроблем) и вторичных (осадочные) породах. Земные импактные алмазы  (параморфозы по графиту) впервые были установлены в 1972 г. в россыпях  Украины сотрудниками института Ю.А. Полкановым и Г.К. Еременко. Первые коренные импактные алмазы выделены из тагамитов Ильинецкого кратера (1974 г.), а позже установлены и в других астроблемах Украины.

По материалам А. И. Тищенко
Метеоритное вещество в импактитах известно в одной из трёх форм:
1) обломки метеорита, сохраняющие его минеральный состав и структурные формы;
2) переплавленные фрагменты метеорита, минеральный и валовый химический состав которых отличаются от первичного метеоритного вещества, но сохраняют его специфические геохимические признаки;
3) метеоритное вещество в геохимической форме – растворённое в импактном расплаве в виде элементов-примесей, по своей природе и концентрациям, позволяющее говорить о заражённости импактного расплава космическим материалом.
Из общего количества астроблем (более 280 шт на 1.04.2009 г.) метеоритное вещество установлено в 69 кратерах. В 4 из них – Вабар, Метеор, Хенбери и Эйкремен – оно известно в трёх формах, что позволяет понять условия его сохранности и распределения в различных импактных породах.
Первые научные исследования расположенного в шт. Аризона, США, кратера Баррингер (известного также как кратер Кун Бьютт или кратер Метеор) начались более века тому назад, однако мнения о его происхождении были противоречивыми. В начале ХX столетия горный инженер D.M. Barringer заинтересовался возможностью отыскания в этом кратере пригодных для коммерческой эксплуатации крупных железных масс и в течение более чем четверти века проводил их поиски, отстаивая идею о метеоритном происхождении кратера вопреки возражениям оппонентов, пытавшихся объяснить возникновение кратера земными геологическими процессами. Горные работы, сопровождавшиеся различными научными исследованиями, позволили получить надежные данные о строении и импактном происхождении кратера, однако попытки найти в нем залежи метеоритного железа оказались безуспешными. Кратер Баррингер был первым на Земле объектом, где в течение многих десятков лет выполнялись целеустремленные исследования, обеспечившие разработку ряда критериев импактного происхождения круговых геологических структур, механизмов их образования, а также давшие возможность сравнить его со сходными по облику морфоструктурами на поверхностях других планет. Эти исследования сыграли важную роль в становлении и развитии теории импактного кратерообразования, получившей широкое признание в современной науке.

Источник: http://www.maikonline.com/maik/showArticle.do?auid=VAEVC5JZZE&lang=ru
Визнання
Іллінецький метеоритний кратер або Іллінецька імпактна структура були визнані як обєкт, що має метеоритне походження. Ільтнецька імпактна структура була включена до списків достовірних імпактних структур на поверхні Землі [Gurov, Koeberl, Reimold 1998, p. 1317-1333].

1984 року кратер був об'єктом екскурсії ХХVII сесії Міжнародного геологічного Конгресу.
Конференція "КАМАК'99"
Перша конференція з такою назвою (скорочено "КАММАК'99") відбулася в Україні у місті Вінниця у педагогічному університеті імені М М Коцюбинського з чудово обладнаними навчальними лабораторіями та аудиторіями. У ній взяли участь представники Англії, Росії, України, Чехії з доповідями на теми щодо проблем походження комет, фізики кометних ядер, сонячної активності, спостережень небесних тіл, їх фотометрії, будови, руху та наслідків зіткнень із Землею.
Доктор геолого-мінералогічних наук А. А. Вальтер ознайомив учасників конференції з астроблемами (старими кратерами) на Українському щиті. На одну з них, найближчу до Вінниці, – Іллінцьку – вони здійснили екскурсію. Цей кратер має діаметр близько 6 км і він утворився 400 млн. років тому в результаті падіння астероїда (або комети) розміром 250 м. Це утворення було виявлено ​​в результаті спеціальних геологічних досліджень. У породах кратера виявлено мікроскопічні кристали алмазів, що виникли у момент удару.


Book of abstracts International Conference "CAMMAC'99" (Vinnitsia1, September 26 - October 1, 1999) // Professor K.I.Churyumov / Vinnitsia Kotsyubynsky Pedagogical University. 1999. P. 1-75.
Геологічні зразки імпактних порід
Усі зразки взяті на поверхні оголень гірничих порід в районі Іллінецького метеорного кратера. Як правило вони представлені елювітом з переходом у глину, суглинок та гранітні породи. Зібрані зразки є породами, що утворилися в результаті ударного поліморфізму під високою температурою і тиском.
Галерея зразків
Місцевість і виробки на порверхні землі
Нижче представлені фотографії, що представляють огляд кар'єру, копанок по поверхні з оголенням імпактних порід в районі с.Іваньки на місці падіння Ілльінецького метеориту.


Галерея світлин місцевості

Відвідуючи ці місця, зберігайте за собою їхню первозданність,
не залишайте за собою сміття.
Як знайти на місцевості
Відразу зауважу, що виїжджати на місце кратеру, краще в теплу і суху пору року, тому що потрапити до місця Ви можете тільки грунтовими дорогами через балки, які в дощову погоду майже не прохідні хіба що на повнопривідному джипі.
Дорога від м. Вінниці до с. Іваньки, с.Лугова
Дістатися до місця Іллінецької імпактної структури можливо трасою, яка їде з Вінниці до м. Липовець (районний центр Вінницької області). Виїжджати з м. Вінниці треба у напрямку м. Немирова шосе Вінниця-Умань, за кілька кілометрів від міста, Вам зустрінеться дорожній покажчик напрямку на м. Оратів та м. Липовець. Повертаєте дорогою через 300 метрів від покажчика ліворуч. Через 36 кілометрів Ви маєте в'їхати до м. Липовець. Відразу ж у місті Ви виїжджаєте на коло з круговим рухом, повертати треба одразу з кола праворуч. Напрямок на с. Іваньки Вам вкаже дорожній покажчик, встановлений перед поворотом на колі. Дорога довжиною 18 км загалом у хорошому стані, асфальтове покриття, у кількох місцях зустрічається бруківка, але ці ділянки не дуже довгі і їх можливо проїхати на невеликій швидкості. Перед в'їздом до с. Іванці стоїть покажчик населеного пункту, починається дорога із бруківки. Ліворуч у напрямку руху при в'їзді в село розташований цвинтар огороджений бетонним парканом, з правого боку - розвалено споруди тваринницької ферми. Через 300 - 400 м з правого боку буде видно сільський клуб, дорога розходиться праворуч до центру села. Ви дотримуєтеся головної дороги, яка завертатиме ліворуч і вниз до греблі ставка.
Умовний план розміщення ділянок та маршрути руху до ділянок.
Маршрут
Скористайтеся сервісом Google для визначення місця.


Також дивіться фотогалерею, щоб зорієнтувавтися на місцевості та візуально знайти місце виходу імпактних структур на поверхню землі та кар'єр.

Дорога від с. Іваньки до ділянки №1
Ви від центру с. Іваньки спуститися до ставка, переїхати його і далі за останнім будинком вулиці повертаєте на право на ґрунтову дорогу вздовж вулиці села, яка й виведе Вас до р. Собок за селом та місцем де розташований невеликий кар'єр.
Пройшовши ще 500 метрів вздовж річки, Ви потрапите на місце позначене на карті (див. вище) як "Оголення".

Перед виїздом уважно ознайомтеся з картографічним матеріалом сайту, і тоді Ви зможете легко знайти ділянки.
Дорога с. Іваньки до ділянки №2 с.Лугова
Потрапити на ділянку № 2 можна двома шляхами:
- перший шлях:
Повернувши ліворуч (див. опис вище) перед спуском до греблі і проїхавши вздовж села дорогою зі щебеневим покриттям залишаємо справа село. По дорозі через 500-700м від повороту зустрінеться лісосмуга за якою проїхавши невеликий яр можна повернути праворуч і вздовж яру виїхати  до невеликого кар'єра розташованого на схилі р.Собок,  це і є ділянка № 2.
- другий шлях:
Потрапити на ділянку №2 можливо з дільниці №1 пішки. Ділянки розташовані на відстані одна від одної не більше 1 км. Від ділянки № 1 далі до витоків річки, через 500 м буде невелика дамба із запрудою річки (біля оголення, дивись карту), перейшовши через дамбу і піднявшись вгору дорогою вгору схилом можна потрапити на ділянку № 2. Проїхати машиною навряд чи можливо тому що дамба ставка  на р. Собок, невелика і має глибокі вибоїни.
Географічні координати
Координати ділянки № 1 згідно з сервісом Googl Map:
Ширина: 49.10112824039483
Довжина: 29.074501991271973
The Tile Coordinate is:
x: 19030
y: 11239

Координати ділянки № 2 згідно з сервісом Googl Map:
Ширина: 49.10281407908035
Довжина: 29.089694023132324
The Tile Coordinate is:
x: 19031
y: 11238

Відвідуючи ці місця, зберігайте за собою їхню первозданність,
не залишайте за собою сміття.
Деякі відео на YouTube:
Іллінецький метеорит
Література яка може зацікавити
Базилевский А.Т. О некоторых особенностях строения ударных кратеров на планетах и спутниках Солнечной системы // Докл. АН СССР. 1981. Т. 258. № 2.
Базилевский А.Т., Крючков В.П., Ронка Л.Б. и др. Об истории метеоритной бомбардировки в древнейшем этапе развития планетных тел. Модели и наблюдательные данные // Метеоритика. 1982. Вып. 41.
Базилевский А.Т., Иванов Б.А., Флоренский К.П. и др. Ударные кратеры на Земле и планетах. М.: Наука, 1983.
Вальтер А.А., Рябенко В.А. Взрывные кратеры Украинского щита. Киев: Наукова думка, 1977.
Вдовыкин Г.П. Алмазы в метеоритах. М.: Наука, 1970.
Гуров Е.П., Гурова Е.П. Геологическое строение и вещественный состав пород импактных структур. Киев: Наукова думка, 1991.
Иванов Б.А. Образование многокольцевых ударных бассейнов: моделирование крупнейших земных метеоритных кратеров // Астрон. вестн. 2005. т 39. № 5.
Маракушев А.А. (Ред.) Импактиты. М.: Изд-во МГУ, 1981.
Масайтис В.Л. Импактная переработка земной коры. МГК, XXVII сесс. Сравнительная планетология. Секц. 19. 1984.
Масайтис В.Л. (Ред). Импактные кратеры на рубеже мезозоя и кайнозоя. Л.: Наука, 1990.
Масайтис В. Л., Данилин А.Н., Мащак М.С. и др. Геология астроблем. Л.: Недра, 1980.
Масайтис В. Л., Мащак М.С., Райхлин А.И. и др. Алмазоносные импактиты Попигайской астроблемы. СПб.: Изд-во ВСЕГЕИ, 1998.
Мелош Г. Образование ударных кратеров. Геологический процесс. М.: Мир, 1994.
Рябенко В.А., Вальтер А.А., Гуров Е.П. и др. Геология и петрология взрывных метеоритных кратеров. Киев: Наукова думка, 1982. Фельдман В.И. Петрология импактитов. М.: Изд-во МГУ, 1990.
Яковлев О.И. Механизмы дифференциации вещества планет при высокоскоростном ударе. Космохимия и сравнительная планетология. М., 1989.
Готун І.А., Петраускас А.В., Черниш Г.Ш. Жорна на території Подніпров’я // Археологія.- 1996.- № 2.- С. 84-91.
Масайтис В.Л. Геологические последствия падений кратерообразующих метеоритов.- Ленинград: Недра, 1973.
Хавлюк П.І. Деякі матеріали до характеристики ремесла уличів // XV наукова конференція ІА АН УРСР, присвячена 50-річчю утворення СРСР. Тези пленарних і секційних доповідей (результати польових археологічних досліджень 1970-1971 рр. на території України).- Одеса, 1972
Хавлюк П.І. Деякі матеріали до характеристики ремесла уличів // XV наукова конференція ІА АН УРСР, присвячена 50-річчю утворення СРСР. Тези пленарних і секційних доповідей (результати польових археологічних досліджень 1970-1971 рр. на території України).- Одеса, 1972.
Хавлюк П.І. До питання про виготовлення жорен у давній Русі // Археологія.- 1973.- Вип. 9.- С. 34-40.
Хавлюк П.І. Про виробництво жорен на черняхівських поселеннях Побужжя // Археологія.- 1980.- Вип. 34.- N. 30-35.
Gurov E.P., Koeberl C., Reimold W.U. Petrography and geochemistry of target rocks and impactites from the Ilyinets crater, Ukraine // Veteoritics and Planetary Sciences.- 1998.- Vol. 33.- P. 1317-1333.


Назад до змісту